План проведення уроку виробничого навчання в гр.№31

Дата проведення: 20.01.2021

ЛП-4.2.2.Облицювання колон,пілястр,ніш та інших поверхонь;облицювання поверхонь колон,розташованих в одному і декількох рядах одного приміщення.

Хід уроку

Повторення теоретичного матеріалу

Колони були, є і будуть залишатися одними з найголовніших архітектурно – конструктивних елементів будівлі. Однак, якщо брати в порівняння зі стінами, то колони мають куди більш складну конструктивну складову, пов’язану з наявністю складної геометрії поперечних перерізів, відповідно і облицювання колон також є не простим процесом.

Також колона має обмежену площу облицювання і часто-густо є багатогранною, а облицювання кутів, подібно до облицювання укосів – один з найскладніших процесів даного виду обробки. Круглі колони також тяжко підлягають облицюванню, вимагають ідеальної точності дотримання геометрії.

Розглянемо докладніше, які бувають види/способи їх облицювання, а також основні складності в цьому процесі; перелік такий:

 

o    облицювання квадратних колон;

o    облицювання багатокутних колон;

o    облицювання круглих колон;

o    облицювання металевих колон складних форм.

 Облицювання квадратних колон є, по суті, найбільш простим процесом: є чотири площини, які по черзі облицьовують за виставленими заздалегідь боковими направляючим маякових рейках.

 Ці колони найлегше облицювати як сухим, так і мокрим способом, але самий легкий варіант – облицювання сайдингом (сухим способом), так як все, що потрібно – виставити чотири кутових напрямних і зашити їх смугами сайдинга.

 Облицювання багатокутних колон – складний процес, що вимагає особливої кваліфікації майстра. Вся складність полягає в тому, щоб розрахувати правильний кут повороту кожної грані такої колони.

 Весь результат роботи залежить від заздалегідь заготовленого шаблону, за яким виконується штукатурка, облицювання колон. Що стосується сухого способу облицювання багатокутних колон – то він хоч і не простий, але куди легше ніж штукатурка або облицювання «на мокру».

Облицювання круглих колон складне тим, що це єдина, замкнута площина, яка повинна бути виконана з дотриманням вертикалі, а також суворої геометрії в круговому перерізі.

 Головним орієнтиром у ній є правильно виставлені дві напрямні, по яких рухається шаблон півкола колони. Відповідно, виконують роботу в два етапи: перша та друга половина колони. Якщо говорити про сухий спосіб облицювання круглої колони, то облицювальні вироби у вигляді півкола досить прості в монтажі.

Облицювання металевих колон складної форми зводиться, як правило, до того, що в процесі підготовки під облицювання їй надають прямокутну або квадратну форму. Відповідно, тут самий трудомісткий етап – підготовка під оздоблення.

 Як правило, ці колони представлені у вигляді таврового, двотаврового перерізу, швелера і багатьох, більш складних форм перерізів, що робить практично неможливим процес облицювання «за фактом», як є, це дуже трудомістко; відсутня естетика.

 Варто врахувати і сам матеріал для облицювання колон, точніше – його форму і розмір, так як правильно підібрані по цих параметрах матеріали можуть полегшити сам процес облицювання.

 Особливості та види «мокрого» облицювання колон, переваги і недоліки

 Сучасна технологія облицювання колон «мокрим» способом, як власне і стін, ділиться на два етапи: підготовчий і робочий. При цьому підготовчий етап вміщує в собі підготовку під обштукатурювання (при облицюванні «на шар»), а іноді і сам процес обштукатурювання (якщо облицювання буде виконуватися «під гребінку»).

При підготовці поверхонь важливо враховувати не тільки рівень, площину, кут розвороту граней самої колони, але і прямолінійність колон, якщо вони йдуть у ряд. Таким чином, першим ділом провышують передні і задні межі крайніх колон, після чого, за встановленими марками (див. «Штукатурка поверхонь») натягують горизонтальні шнури вздовж колон.

 По цих шнурах вже ставлять марки передніх і задніх граней проміжних колон, а бічні марки на кожній колоні доведеться виставити окремо. В даному випадку, як видно на малюнках, марки необхідні для правильного позиціонування маякових рейок чи шаблону, яким відбувається штукатурна підготовка для облицювання «під гребінку» або облицювання «на шар»; винятком є облицювання колон цеглою.

Що стосується облицювання колон мокрим способом різними матеріалами, то можна скласти такий перелік, як види облицювання колон:

 облицювання колон плиткою;

• облицювання колон каменем;
• облицювання колон цеглою.

Облицювання колон плиткою – це вже давно застарілий вид оздоблення, він самий копіткий і трудомісткий.

 Потрібно, щоб всі шви і кути зійшлися, потрібно ідеально підрізати примикання в кутах, потрібно ідеально гладко, без «боків» викласти площину, прямолінійність, багато чого ще потрібно, а декоративність і практичність такого оздоблення не кращі за інші види.

 В основному, облицювання колон керамічною плиткою здійснюється усередині приміщення, колона при цьому готується ідеально, вирівнюється гіпсокартоном («сухою штукатуркою») або «мокрою», розчинною штукатуркою. На сьогоднішній день застосовується її різновид – керамогранітна плитка.

Облицювання колон каменем є як би «віддушиною», приємним винятком у цьому нелегкому занятті.

 Справа в тому, що камінь, як правило, або укладається на поверхню колон у вигляді великих полірованих облицювальних блоків, або у вигляді виробів з природного, колотої структури, глибокого рельєфу.

У першому випадку простота облицювання обумовлена меншою кількістю операцій з укладання облицювальних виробів, у другому ж в силу рельєфної поверхні, очі не вловлять всі можливі відхилення.

Облицювання колон цеглою, тобто, по суті, штучним каменем, хороша тим, що виключає підготовку поверхні як таку.

 Підготовчий етап складається з провішування, в результаті чого визначаються верхні і нижні оцінки вертикалі граней колон і прямолінійність їх відносно ряду.

 Цеглу для облицювання укладають рядами, головна турбота в цьому процесі – дотримуватися вертикалі кутів і товщину шва. Крім того, цегла може бути як з гладкою лицьовою поверхнею, так і з колотою, що полегшує процес укладання і допускає можливість трохи схалтурити.

Особливості та види «сухого» облицювання колон, переваги і недоліки

При облицюванні колон сухим способом, керуються тими ж принципами і правилами по відхиленнях від рівня, площини, прямолінійності і кута повороту граней колон, як і при облицюванні сухим способом. Однак, як такого, поділу на підготовку поверхні колони і облицювання колони не існує, всю роботу поділяють на три етапи: провішування, монтаж каркасу, монтаж облицювальних панелей на каркас.

Провішування аналогічно тому, як і при оштукатурюванні мокрим способом, тут нюанс хіба що один: марки виконуються з дюбелів, а не з розчину або шматочків плитки. Також маркувальним шнуром намічають лінії напрями майбутніх профілів, за якими монтуються кріпильні елементи для них.

 Каркас складається з направляючих – верхніх і нижніх, які монтуються в першу чергу і з профілів, які монтуються в останній стадії складання каркаса, після установки скоб-тримачів для них.

Після того, як каркас виставлений в проектне положення і закріплений, на нього, точніше – на профілі, починають «навішувати» облицювальні вироби за допомогою спеціальних скоб і каркасних саморізів по металу. Що стосується самих облицювальних матеріалів для сухого способу облицювання колон, то перелік такий:

 

• облицювання колон деревом;
• облицювання колон композитними панелями;
• облицювання колон гіпсокартоном.

Облицювання колон деревом

 передбачає дерев’яну вагонку або дерев’яні панелі.

 У цьому випадку каркас може бути виконаний з дерев’яних брусів.

 Добре це чи погано – питання суто фінансове і спірне, потрібно рахувати, скільки обійдеться матеріал з роботою + просочення для водостійкості і проти комах.

 
Саме таке облицювання, залежно від порід дерева, може бути навіть цілющим, якщо звичайно, воно розташовується всередині будинку. Інші переваги, як кажуть, «на смак і колір товариша немає», тобто, кому то подобається дерево, комусь більше камінь по душі.

Облицювання колон композитними панелями – часто затребуваний, найсучасніший спосіб обробки фасаду, іменований також як вентильований фасад.

 Ці панелі являють собою алюмінієві облицювальні вироби, які монтуються на металевий каркас з допомогою спеціальних кріплень таким чином, щоб між ними були зазори.

 Таким чином, відбувається вентиляція всередині. Крім композитних панелей, за таким же принципом монтуються і пластикові, скляні, азбестоцементні та керамогранітні панелі – нового зразка оздоблювальні матеріали.

 Також для облицювання прямокутних колон є відмінний матеріал – вініловий сайдинг, який монтується набагато легше.

Облицювання колон гіпсокартоном, як Ви вже здогадалися, що відбувається усередині приміщення, призначене для їх вирівнювання, але не має ніякого відношення до фінішного облицювання.

 Для набору гіпсокартонного каркаса, як правило, застосовують направляючий UD-27 (27 мм товщина) і профіль SD-70 (27 мм товщина 70 мм ширина).

 Гіпсокартон монтують до профілів за допомогою саморізів по металу з кроком 10 см. Після того, як облицювання колон гіпсокартоном завершено, поверхню обробляють ґрунтовкою та після її висихання облицьовують плиткою штучною або з натурального каменю способом «під гребінку».

 Це оздоблення вигідне в тому випадку, коли нерівності колон досить великі, щоб виконувати їх штукатурку або облицюванням «на шар».

Піля́стра, також піля́стр або піля́стер (фр. pilastre) — плаский вертикальний прямокутний у плані виступ на поверхні стіни або стовпа. Зовні має ознаки колони — базу, тіло, але без ентазису (потовщення всередині), капітель.

Може мати як конструктивну, так і декоративну функції, наприклад, для підсилення або членування стіни, обрамлення прорізів. Іноді пілястри використовували в каркасній архітектурі. Тоді проміжки в каркасі з пілястр заповнювали якимось будівельним матеріалом. Найчастіше пілястри використовували в декоративній ролі для оздоблення і ритмічного членування порожнього тла стіни, фасаду, дзвіниці тощо.

Менші вимоги, ніж до колони, давали змогу архітекторам надзвичайно урізноманітнювати оздоби пілястр — від простого шліфування до викладення діамантовим рустом.